Професійний кодекс соціолога

Враховуючи особливу складність і відповідальність діяльності соціолога, значимість для здійснення цієї діяльності моральних принципів і громадянської позиції, соціологічні співтовариства намагаються координувати соціологічну діяльність. У багатьох країнах національні соціологічні асоціації створюють різного роду кодекси, які регламентують роботу соціолога, стосунки всередині соціологічного співтовариства, взаємодію соціолога та суспільства. Так, Американською соціологічною асоціацією "Кодекс етики" був прийнятий 1971 року, переглянутий 1989 року. 1987 року "Професійний кодекс соціолога" був прийнятий Радянською соціологічною асоціацією.

Характерно те, що кодекс РСА починався з такого положення: "соціолог у своїй повсякденній діяльності керується передусім державними інтересами". Кодекс містив норми, які регламентують дослідницьку діяльність соціолога, ведення наукових дискусій і полеміки, ставлення соціолога до інших ідей та людей, до наукових публікацій та стосунки з обстежуваними. Визначалася також відповідальність за порушення професійного кодексу соціолога. При президії РСА була створена також Рада з професійної етики, яка була покликана розглядати випадки порушення кодексу й давати їм відповідну оцінку.

Після розпаду СРСР виникла необхідність створити кодекси, які регламентували б діяльність соціолога у межах відповідної країни. Так, Інститутом соціально-політичних досліджень Російської академії наук на базі американського "Кодексу етики" підготовлені "Правила роботи та етичні норми", які можна розглядати як проект нового кодексу соціолога для російських учених. Тут центр ваги перенесено з відповідальності перед державою на соціальну відповідальність перед індивідами, соціальними групами та суспільством загалом.

Соціологічною асоціацією України (САУ) також розроблено «Кодекс професійної етики соціолога», який містить у собі вступ, преамбулу, основні принципи (серед яких: повага прав людини, її гідності та індивідуальності; професійна компетентність; чесність; професійна відповідальність; соціальна відповідальність), етичні норми (в тому числі, в організації професійної діяльності та трудових відношень, науково-дослідної діяльності, наукового спілкування, презентації результатів досліджень та наукових публікацій; публічних виступів, редакційно-видавничої діяльності, освіти, викладання, професійної підготовки; консультування та експертизи; роботи за контрактом та надання послуг); статті щодо відповідальності за порушення Кодексу професіональної етики соціолога. Цей Кодекс був прийнятий на з’їзді САУ у 2004 році.

Готуючи себе до майбутньої соціологічної діяльності, слід пам'ятати слова, звернені Райтом Міллсом до молоді: "Нагадаю, мій юний читаче, що у мислителів, яких ви з таким захопленням шануєте, життя та праця не були розділені. Вони дуже серйозно ставилися до їх взаємопроникнення, дозволяючи збагачувати один одного. Хоча, звичайно ж, у пересічних людей життя та робота розділені. Тобі ж належить переконатися, що маєш виняткову можливість так планувати свій життєвий шлях, що він виявиться надійним опертям творчості. Вченість — вибір того, як жити, й водночас це вибір кар'єри. Чи відомо вам, що інтелектуальна людина формує себе мірою того, як вона вдосконалюється у майстерності? Щоб зреалізувати свій потенціал і здійснити ті можливості, які накидає доля, вчені конструюють власний характер, який є серцевиною їхніх кращих якостей як професіоналів".

Рекомендована література:

1. Балог А. Социология – мультипарадигмальная наука? // Социс. – 2002. – №7. – С. 22-30.

2. Бауман З. Мыслить социологически: Учебное пособие. — М.: Аспект-Пресс, 1996. – 255 с.