Аналіз понять едифікатори та домінанти, різниця між цими поняттями.

Домінанти — види, які переважають за чисельністю в біоценозі. Ступінь домінування визначають за групами організмів (серед рослин, хребетних, безхребетних тварин, комах, птахів тощо). Наприклад, в ялинових лісах серед дерев домінує ялина, у трав'яному покриві — квасениця, серед птахів — корольок, берестянка, серед гризунів — руда й червоно-сіра полівка тощо.

2. Едифікатори — види, які своєю життєдіяльністю найбільшою мірою створюють середовище для всього угруповання й без яких існування більшості інших видів неможливе. Вилучення виду-едифікатора з біоценозу викликає, як правило, зміну фізичного середовища (біотопу), насамперед мікроклімату.

Основними едифікаторами наземних біоценозів виступають певні види рослин: в ялинових лісах — ялина, в соснових — сосна, в степах — дернові злаки (ковила, типчак та ін.). У деяких випадках едифікаторами можуть бути й тварини. Наприклад, у степах — копитні. Ховрахи тут можуть також до певної міри визначати умови життя рослин. Роль, яку відіграють едифікатори, відносна.ить про спосіб життя тварин певного виду.

Висотна поясність. Екологічні фактори висотних поясів.

Висотна поясність чи висотна зональність - закономірна зміна природних умов і ландшафтів в горах у міру зростання абсолютної висоти (висоти над рівнем моря). Відповідно висотний пояс чи висотна ландшафтна зона - одиниця висотно-зонального розчленування ландшафтів в горах. Висотний пояс утворює смугу, порівняно однорідну за природними умовами, часто переривчасту.

Характеристика явища висотної поясності

Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 °C, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2-3 км збільшується хмарність і кількість опадів.

У міру наростання висоти відбувається зміна ландшафтних поясів, в деякій мірі аналогічна до широтної зональності. Величина сонячної радіації збільшується разом з радіаційним балансом поверхні. У результаті температура повітря знижується в міру зростання висоти. Крім того, відбувається зменшення кількості опадів через бар'єрний ефект.

Між широтними поясами і висотними зонами є часткова схожість за кліматичними особливостями, розміщенні рослинності та ґрунтів. Але багатьом поясам неможливо знайти повні широтні аналоги. Наприклад поясу гірської тундри не властива полярна ніч, на відміну від аналогічного біома на рівнині. Це визначає розходження в ритмах гідрокліматичних і ґрунтово-біологічних процесів.