Експлуатаційні показники місцевої роботи

1.6.2 Техніко-економічне порівняння варіантів організації місцевої роботи на дільниці

Оскільки капіталовкладення по варіантах одноетапні, а експлуатаційні витрати не змінюються у часі, то економічна ефективність може бути визначена по сумі річних приведених витрат. При цьому найкращим з економічної точки зору являється варіант, який забезпечує мінімальні приведені витрати:

де Е – річні експлуатаційні витрати, грн.;

К – капітальні вкладення по варіантах, грн.;

Є_н – нормативний коефіцієнт приведення капітальних вкладень до експлуатаційних витрат (Є_н=0,1).

Експлуатаційні витрати складаються з витрат, що пов’язані з пересуванням поїздів по дільниці, маневровою роботою та простоєм вагонів на кінцевих та проміжних станціях дільниці:

Річні витрати, пов’язані з пересуванням поїздів, можна визначити як:

де ΣNL – сумарні поїздо-кілометри пробігу поїздів по варіантах;

C_п-км – вартість одного поїздо-кілометра, грн.

При техніко-економічному обґрунтуванні заходів, які пов’язані з покращенням експлуатаційної роботи визначаються витрати, які приходяться на визначений вимірник роботи рухомого складу. При цьому визначається не повна величина експлуатаційних витрат, а частина, безпосередньо пов’язана з даним видом пробігу рухомого складу.

Необхідно визначити собівартість одного поїздо-кілометра C_п-км збірних  (вивізних) поїздів по варіантам. Для цього використовується метод розрахункових параметрів (табл. 1.6).

Таблиця 1.6